Целлюлит

На сьогоднішній день в повній мірі вивчено механізм збільшення ваги. Як виявилося, процес пов'язаний з накопиченням жирів в клітці «адипоцит». Тому щоб досягти ефекту стабілізації або зниження ваги, необхідно управляти внутрішніми процесами, які відбуваються в адипоциті. Хоча адипоцит є саморегулюючою клітиною, її можливості саморегуляції обмежені. Приміром, перевантажена жирами клітина не здатна керувати факторами, які сприяють накопиченню в ній жирів. Така теорія роз'яснює ситуацію, чому дієти, що не ставлять завданням контролювання адипоцитів, в підсумку викликають прибавку у вазі.

Зараз відомо, що бета- і альфарецептори, які знаходяться на адипоцитах, грають визначальне значення у розпаді жирів. Також доведено, що запасання і утворення жирів залежить від зв'язування вільних жирних кислот з глюкозою, і тільки вплив на дані ключові фактори сприяє реальному вирішенню проблеми целюліту.

У жінок жирову тканину формують близько 35 млрд. адипоцитів. Жирова тканина забезпечує підтримку нашого енергетичного балансу. Завдяки постійній активності адипоцити заряджають організм потрібної йому енергією, а також запасають її для майбутнього. Основою даної безперервної активності є два процеси з різними механізмами: розпад жирів – фаза ліполізу, і фаза ліпогенеза – процес запасання і утворення жирів. Причиною появи целюліту, окрім низки багатьох інших факторів, є порушення рівноваги між даними двома процесами – ліполізом і липогенезом.

Справді, надмірне накопичення жиру викликає гіпертрофію адипоцитів. В результаті з'являється цілий ряд явищ: дегенерація волокон колагену, компресія лімфатичних і кровоносних судин, яка супроводжується затримкою рідини в тканинах. У даних проявах велике значення мають індивідуальні особливості: спадковість, стрес, період гормональної перебудови (менопауза, пубертатний період, вагітність), малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування. Ключовими факторами, що визначають ліполіз, є альфа-, бета-рецептори. Ці рецептори гормонів працюють під контролем гормонів-катехоламінів (норадреналіну та адреналіну), які здатні виявляти двояку активність: ліполітичну дію і антиліполітичну дію.

Найчастіше альфа-рецептори у представниць жіночої статі переважають на адипоцитах, які розташовані в області стегон, сідниць і на внутрішній стороні колін. Це і є поясненням того, що в адипоцитах таких жінок антіліполітична активність значно переважає над ліполітичною. І тільки в тому випадку, коли альфа-рецептори будуть насиченими, починається ліполіз і відповідні гормони здатні природним шляхом з'єднатися з бета-рецепторами. Серед ключових факторів ліпогенеза можна назвати поєднання глюкози, а також вільних жирних кислот. Для ліпогенеза потрібно, щоб через мембрану клітини адипоцита проникала глюкоза з вільними жирними кислотами, які грають роль реагентів для синтезу жирів всередині клітини. Як же контролювати ключові процеси (ліпогенез і ліполіз), щоб впливати на целюліт.

Головне – одночасно контролювати ліполіз і ліпогенез. Які заходи вживати? Приймати препарати, які блокують "альфа 2 - рецептори". Так ви зможете активізувати і стимулювати ліполіз. Молекули «альфа 2 - блокатори» можуть блокувати доступ гормонів до альфа-рецепторів, тобто перешкоджати початку їх антіліполітичної активності. У такій ситуації катехоламіни не можуть зв'язатися з альфа-рецепторами, тому з'єднуються з бета-рецепторами. Як результат, активізується ліполіз.

Також боротися з целюлітом можна шляхом обмеження надходження в організм глюкози. Так, завдяки регуляції ліпогенезу лімітується запасання і утворення жирів.

Не потрібно залишати без уваги і пубертатний період (статеве дозрівання). Всі люди з народження мають конкретну кількість адипоцитів. Даний початковий об’єм розвивається до статевого дозрівання, і після цього стає постійним. Не дарма період статевого дозрівання вважається критичним. У цей час відбувається установка рівноваги гормональних процесів, і її характер відіграє вирішальну роль у формуванні кількості адипоцитів. Через вплив різних чинників гормони можуть почати гіпертрофуватися. Тому саме з даного періоду формується надлишкове відкладення жиру, яке завершується появою целюліту. Також відомо, що поява целюліту безпосередньо залежить від генетичної схильності. Звідси висновок: вкрай важливо дотримуватися профілактичних заходів. Це варто робити, починаючи з пубертатного періоду.

Синтез жирів залежить від реакцій вуглеводного обміну, і, що важливо, запас жирових клітин визначається обсягом вуглеводів, що містяться в раціоні, а ніяк не жирів. Говорячи простими словами, якщо ви вживаєте багато вуглеводів – макаронів, солодощів, кондитерських виробів – велика ймовірність відкладення жирових запасів. Виведенню жиру сприяють адреналін, норадреналін разом з гормонами, подібними за дією з ними (кофеїн, гормони щитовидної залози). Нікотинова кислота, інсулін, саліцилати сприяють накопиченню жиру. Це роз'яснює ситуацію, чому ми худнемо під час стресів і товстіємо при палінні. Варто звернути увагу, що чашка кави насправді сприяє розщепленню жирів.

Таблетки для схуднення часто містять в своєму складі гормони щитовидної залози, що сприяють активному розщепленню жирового шару. Тому ви худнете після прийому таких препаратів. Однак відомо, що при надходженні гормонів ззовні організм зменшує їх вироблення. Тому після припинення курсу схуднення щитовидна залоза може перестати виконувати свої безпосередні функції, і ви набираєте вагу ще більше.

Обмін в жировій тканині у великій мірі залежить від кровообігу в ній. А з вищеописаного ми зрозуміли, що саме застійні явища викликають збільшення жирового шару. Сильний кров'яний потік сприяє швидкому виведенню жирів, що виділяються адипоцитами. Тому чим бвльше і краще кровопостачання тканин, тим швидше жир потрапить в місце, де він потрібен. Як наслідок, щоб скорегувати вагу, слід покращувати кровообіг, використовуючи апаратні засоби. Пам'ятайте, жировій тканині, в порівнянні з іншими тканинами, притаманна найкраща здатність змінювати обсяг.

Жирова тканина – корисна складова людського організму. Вона виконує велику кількість функцій і потрібна кожній людині. Тому не прагніть позбутися від усього жиру.